reflection

svitlja4ok


"Thus, reader, I am myself the matter of my book..."


Previous Entry Share Next Entry
~back.to.my.self~
reflection
svitlja4ok
це дивно, але я люблю хворіти


хворію нечасто, та коли застуда чи вірус закрадаються в моє тіло, я не заперечую і лікую його з задоволенням.

починається з того, що мене виносить у змінений стан свідомості - і медитація триває протягом усього дня, зокрема, в перші дні застуди, до всіх класичних проявів, про які йдеться в рекламі лікарських засобів.
я ходжу цим містом, між його течій і людей, і я в космосі.
кому потрібна травка, коли є застуди??))) і як їх такі не любити?))

при застуді я провалююся в сон м’яко, несподівано втомившись, і насолоджуючись повною відсутністю фізичних сил ворушитися під ковдрою. сплю до висипання. до моменту, коли включиться розум і скаже: час полоскати горло і промивати ніс, час їсти і пити чаї, час брати вітаміни у вигляді фруктів і вітамінів), час лікувати це тіло...

і тоді я підіймаюся, в ледь вологому одязі, відкриваю вікно і провітрюю кімнату, йду у ванну й на кухню, і починається: полоскання-їсти-чай-ліки, потім - листи-дзвінки-працюю з дому. все це наче робиться на екрані в кіно. але я відчуваю все те, що на екрані: яка на дотик вода, яка на смак їжа. це крутіше за фільми. це наповнено життям.

застуда - це чудова нагода підвиснути на задоволенні від фізичних відчуттів, направити увагу всередину, залишивши лиш мінімум зовні - і це "зовні" найважливіше з усього "зовні" звичайних днів. на інше просто не вистачає уваги і сил. застуда - це час робити вибір. і вибір я роблю на користь того, що подобається: пишу тим, кого люблю. розмовляю з тими, кого люблю. займаюся тим, що приносить радість. йога приносить радість, робота приносить радість. і сон, і готувати їжу, і пити чаї, і провітрювати, і мити волосся, і приймати душ, і писати, і замітати килими й робити свій простір красивим.. моє лікування проходить саме так: головні ліки - це радість.

також, застуди - це нагадування не розпилятися, цінувати сили, які маю, більше працювати над внутрішнім, робити більше для своїх мрій, але при цьому дотримуватися життєвих ритмів, позитивного чи нейтральноспокійного стану. хвороба - це час ритуалів, які збалансовують "хочу" і "можу". такий собі спосіб перевантаження, час, коли можна повернутися на свої рейки.

одним словом, коли хворію, я відчуваю, як я люблю це життя і на скільки вдячна за все, що маю. ці періодичні нагадування - ось справжня цінність моїх застуд. тож як їх не любити?


IMG_4880

  • 1
організм нам посилає хвороби, коли занадто довго женемось і не озираємось на самих себе.
я от, правда, не любою хворіти, бо тоді мені переважно дуже сумно, тому стараюся гнати від себе застуди з усіх сил)

я от замислилася зараз про своє коліно. несподівано. неочікувано. безглуздовипадково.
а все ж - за що-для чого? ;)

є ж навіть якась медична філософія чи як це назвати, де кожна хвороба має психологічну причину. думаю, ти читала чи чула про це.
наприклад, у мене зараз болить горло, то це значить, що я багато мовчала, замість того, щоб говорити і мене буквально болять несказані слова))

  • 1
?

Log in